О зиме

Снігу, білий сніжку!

Посипай доріжку!      

Насип цілу гору

Біля цього двору.

Тут дітки маленькі

Гуляти раденькі,

У них голосочки,

Як срібні дзвіночки. (Перелісна К.)

Скоромовка

Срібні дерева, срібне гілля,

Сріблом пухнастим вкрита земля,

Срібні у синьому небі хмарки, В срібних заметах срібні стежки.

Перший сніг

Перший сніг навколо ліг,

І цухкий, і трішки пелехатий.

Він, мов котик, треться коло ніг,

Щось муркоче й проситься до хати.

Ну та де там в дім його пускать!

Краще ми до нього з хати вийдем,

Щоб із снігу бабу накачать

І поставить біля неї діда.

Він такий, як наш дідусь Петро.

З бабою ось-ось і затанцює...

Сіє снігом хмара на Дніпро,

Де мороз міцні льоди клинцює. (Сіренко М.)

            Нові валянці

- Вчора тато на базарі

Валянці купив для Варі.

Взула Варя їх сама

- Варі не страшна зима. (Смолітній А.)

Где зимуют радуги

- А куда уходят радуги зимой?

Не уходят, а летят к себе домой -

В Заполярье, как жар-птицы,

Как вечерние зарницы.

Было лето, много света,

И они гуляли где-то,

Вместе с вами за грибами -

Кто на Волге, кто на Каме,

Кто купался в Ладоге,

Но вернулись радуги!

- А куда вернулись радуги зимой?

В наши снежные края - к себе домой!

То-то радости - столько радуг

В пестрых шелковых нарядах,

Праздничные, яркие,

Как толпа на ярмарке!

А какое им придумали название!

Их зовут у нас Полярные Сияния.

Под цветными небесами

Мчатся сани вместе с нами,

Вниз - и вновь под небеса,

Хоть зажмуривай глаза!

...И опять наступит лето,

И отступят холода,

Наши радуги на лето

Разлетятся кто куда:

Озарят вам путь-дорожку

К синей речке, в лес грибной...

Погостят у вас немножко

И вернутся к нам домой. (М. Митрофанова)

У калини - іменини

У калини - іменини!

Позлітались горобці

І співали для калини:

"Цінь-цвірінь! Цвірінь! Ці-ці!"

І хмарини для калини

Дарували хто що міг:

З моря - перли,

А з Говерли -

Навіть перший білий сніг. (Лідія Повх)

           Зайчик

Збудило вітра в небі вороння,

І вітер хмару снігову по тому.

Сіренький зайчик, (бо не долиняв),

Сів на межі й не зна, куди додому -

Чи в білий ліс, а чи під оборіг?

І там, і там гуляє завірюха.

Подумав зайчик, при межі приліг

І снігом вкривсь

Од хвостика по вуха. (Борис Чіпа)

       Ладки

Ладки, ладоньки, ладусі!

Прилетіли вранці гуси,

Посідали на подвір'я,

Вкрили землю білим пір'ям.

Ми до них - аж то не гуси,

То зима прийшла в кожусі. (Володимир Сенцовський)

     Босий кіт

По снігу гуляє босий кіт,

Від господи стежку прогортає.

І ніхто у нього не спитає,

Чи не мерзнуть лапи без чобіт.

Я спитала босого кота:

- Як тобі живеться в цьому світі?

Відповідь кота була проста:

- Краще без чобіт гуляти в літі. (Оксана Хлоп'яча)

Следующая страница