Пт, 19.04.2024, 15:45
Отдел обслуживания дошкольников и учащихся 1-4 классов
|
А что у нас?
Qr-code
Полезное
Канал YouTube
Опрос
|
О Донецком крае***Знизу шахти, зверху місто, Гордість і любов моя. Мій Донецьку, до серця близько, І тобою пишаюсь я. "Мой Донецк..." Мой Донецк, - он в сердце моем! Главный город, - я был при нем! Моих чувств начало – начал, Я, других таких не встречал! Я по миру всяко ходил! Много мест святых находил! Где б я ни был, где б я не жил, Лишь с Донецком верно дружил! И когда уж не было сил, Он во сне себя приносил! В переулки детства маня, И в тепло вчерашнего дня! У людей - свои города! "В светлом небе донецком..." В светлом небе донецком голубиную стаю Догоняет степной ветерок. Пусть им вслед улетает эта песня простая, Песня трудных шахтерских дорог. Что ты знаешь о солнце, если в шахте ты не был, Не глядите, подруги, на шахтерские руки - Белых яблонь весенний наряд! И всегда вечерами над родными копрами Огоньки, как рубины, горят. "Донецк..." Донецк - любимый город мой родной Донецк - ты край цветов с большой душой Донецк - ты в сердце будешь жить всегда Донецк - моя любовь к тебе сильна Донецк - столица ты степных краев Донецк - гремит вокруг заводов рев Донецк - на черном золоте стоит Донецк - лишь за тебя душа болит Донецк - ты воспитал своих детей Донецк - ты души их всегда согрей Донецк - пусть солнце светит над тобой Донецк - я верю станешь ты звездой Донецк - героев много здесь живет Донецк - пусть слава лишь к тебе идет Донецк - в веках всегда ты будешь жить Донецк - мы будем город свой любить Донецк - ты кровь с вином и молоком Донецк - ты греешь всех своим теплом Донецк - пусть беды все тебя минут Донецк - тебя Дончане сберегут. "Як передать, Донбас, твою красу..." Як передать, Донбас, твою красу і силу І подвиги в труді синів твоїх ясних, Що у борні за мир незламні мають крила Й упевненість в ході для сонячних доріг. Комбайна гордий гул і шахтарів обличчя, Що вкрив росою піт, і клич твоїх гудків, І клекіт орлій домн, і сталі гомін вічний, Що лине в вишину із заводських цехів... Павличко Д. "ШАХТАР " Попід землею ходить повзкома, Але в душі покірності нема. Він пробиває кам'яні пласти, Видобуває сонце з темноти. Таким я завжди бачу шахтаря. Ліхтарик над чолом - немов зоря. Низеньке небо, та високий лет, Бо він трудар, мислитель і поет. Горить не кожен твій рядок, либонь; А в нього кожна грудочка - вогонь! До рівня отакого ти зумій Свій поетичний піднести забій! Сосюра В. "Вода десь точить білий камень..." Вода десь точить білий камінь, кує зозуля у гаю. Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою. Лечу, неначе та лелека, дивлюся радісно кругом і шахту згадую далеку, де працював я юнаком. Дінця солодкі, ясні води, посьолка рідного огні і той садок біля заводу, де ми гуляли в давні дні. Де ми любили і зростали в країні споминів моїх, у дзвоні вічному металу, в цехах широких заводських Там ще густіш над гаєм дими, і дні садами розцвіли. Копри із зорями ясними нові копальні підвели. Нові гудки пісні заводять, як знак і щастя, і надій, де за Дінцем встають заводи в могутній величі своїй. Шумлять сади над берегами В моєї юності краю. Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою. Сосюра В. "Шахти, терикони..." Шахти, терикони, заводські вогні... Місяць в травах тоне... І пісні, пісні... Доля ти піснярська, доленько моя! Сторона шахтарська, син твій, син твій я! Там, де обрій, в полі неба мрійна гать. Золоті тополі за Дінцем шумлять. Про крейдяні гори не забуду я, де молилась зорям матінка моя. Піснею лечу я над простором нив, землю я цілую, по якій ходив. Кров моя вирує в жилах, наче спів... Землю я цілую, ту, що полюбив. Сосюра В. "Як я люблю тебе, мій краю вугляний..." Як я люблю тебе, мій краю вугляний, твій кожний камінець, твою билину кожну, де я пішов на бій за щастя вдаль тривожну, що снилося мені в заграві заводській... Коли доводиться в краях твоїх бувати, од щастя плачу я, і плачу, і сміюсь... Щоб сили для пісень джерельної набрати, я серцем до землі донецької тулюсь. Ті верби над Дінцем, що я повз них проходив, і рейок димний дзвін, і шахти на горі, куди біжать, біжать вагончики з заводу, смуглява дітвора, щасливі матері... Це там, це там, це там зростали ми й любили, і я горджусь, що я землі моєї син, де силу мускулів машини замінили, щоб назавжди забув шахтар про кайла дзвін, Щоб він злетів орлом в простори наукові, щоб шлях пізнав до зір не тільки у піснях. Я шлю тобі слова безмірної любові, донецький краю мій, на твій громохкий шлях. Цвіти, сіяй, грими! Чаруй життя красою і прокладай нову, іще не знану путь! В майбутнє ідучи веселою ходою, у щасті про свого поета не забудь. Сосюра В. "Я пам'ятаю: у забої..." Я пам'ятаю: у забої рубали вугіль шахтарі, де каганець боровся з тьмою, як промінь ранньої зорі. Там, над землею, неба шати, весняних сповнені окрас. Як важко лежачи рубати блискучий вугіль раз у раз! Але повіяв на дороги свободи вітер весняний, і шахтарям на допомогу прийшли машини у забій. Вони помножили нам сили за щастя в трудовій борні, і кайла крицю замінили комбайна мускули стальні. Як сон далекий, рабства роки... Погаснув каганець блідий, і сяйва денного потоки прийшли з машинами в забій. Немов пройшли весняні грози у штреках, темних і глухих... Гуркочуть там електровози, де коногона свист затих. Іде шахтар. У нього сяб маленьке сонце на чолі. І серце піснею вітає Атланта рідної землі. За день у ночі горобині він бився з тьмою недарма. Це він, на радість Батьківщині, всю землю на плечах трима. |
Продлить книги
Вход
Новости
Поиск по сайту
Полезное
Интересные сайты
Счетчики
|
В том случае, если авторы текстов или владельцы авторских прав будут возражать против их расположения в открытом доступе просим поставить нас об этом в известность.
Мы НЕМЕДЛЕННО уберем такие материалы.
С уважением, сотрудники отдела обслуживания дошкольников и учащихся 1-4 классов ГУК "Донецкая республиканская библиотека для детей им. С.М. Кирова"
E-mail: bibliotekakirov@yandex.ua Bibliotekakirov.ucoz.ua/© 2024
javascript://